Чому на День Святого Миколая прийнято дарувати солодощі
Традиція дарувати подарунки дітям на День Святого Миколая зародилася у Німеччині. Там, у 10 столітті, у Кельнському соборі у день пам'яті чудотворця учням церковно-парафіяльної школи почали роздавати солодощі. Звідси традиція поширилася до Австрії, Польщі, а вже звідти прийшла і до України.
У 19 столітті Іван Франко написав п'єсу «Суд Святого Миколая». У ній він зібрав увесь фольклор із приводу цього свята. У цій п'єсі можна "познайомитися" з усіма традиційними "миколаївськими" персонажами.
Це ангели – помічники святого Миколая, які виступали «адвокатами» дітей, і чорт, який у свою книгу записував усі дитячі витівки та гріхи. І ось від того, чиїх доводів було більше, Святий Миколай вирішував, що дарувати дитині – солодощі чи різки.
День святого Миколая припадає на Різдвяний піст, коли заборонено їсти скоромне: м'ясо, яйця, молочні продукти. Дітям церква дозволяє не постувати. Тому їм на це свято дарували солодкі медові пряники – мідяники або, як їх прозвали у народі, миколайчики.
Дітвора була дуже рада такому подарунку, адже раніше солодощі були тільки у великі свята.
Зараз, звичайно, вибір солодощів величезний. Так що не варто обмежуватися миколайчиками. Під подушку або у святкову шкарпетку, підвішену біля ліжка дитини, можна покласти цукерки, шоколадки, мармелад і, звичайно ж, улюблені дитячі напої. Наприклад, «Живчик», який не тільки смачний, а й корисний, адже містить натуральний сік, ехінацею, вітаміни та мікроелементи.
«Хто у сім році зробить найдобріше діло,
Най у моє свято стане перед мене сміло –
Чи панич, чи хлопський син, чи ремісник,
Той дістане славний, славний мідяник».
У п'єсі Івана Франка про це написано так: